БiоФарма
 
Статті
Русский язык   English Контакти

Досвід застосування Cиліксу в комплексній терапії хворих з гіперліпідеміями, ускладненими серцево-судинною патологією

13.04.2005

Обстеження 47 хворих на ішемічну хворобу з дисліпопротеїнемією показало, що призначення Силіксу викликає зниження рівню загального холестерину та холестерину ліпопротеїнів низької і дуже низької щільності, зменшує коагуляційний потенціал крові. При цьому терапія Силіксом не перешкоджає дії інших препаратів та не пов'язана з розвитком побічних ефектів.

О.О.Пентюк, В.С. Дністрянський, О.І.Штатько

ВНМУ ім М.І.Пирогова

Вступ. Набуті чи вроджені порушення обміну ліпідів є важливою ланкою патогенезу атеросклерозу, тому їх корекція стала невід'ємним елементом лікування ішемічної хвороби серця та інших захворювань асоційованих з дисліпідемією [1-3]. На жаль, арсенал гіполіпідемічних засобів повною мірою не задовольняє клініцистів як за своєю ефективністю так і через важкі побічні ефекти [1-6]. Сорбційна терапія стала визнаною ланкою в комплексному лікуванні гіперліпідемій, однак ефект більшості сорбентів не є задовільним [4-6]. Ентеросорбент Cилікс показав значну гіпохолестеринемічну дію при відсутності побічних ефектів.

Цінною властивістю Cиліксу є здатність посилювати процеси всмоктування у кишечнику і тим самим підвищувати біодоступність лікарських препаратів [7].

Тому Cилікс був застосований нами для гіполіпідемічної терапії хворих на постінфарктний кардіосклероз з порушеннями ліпідного спектра. Вивчена як його гіполіпідемічна дія, так і вплив на тромбоцитарно-судинний гемостаз.

Матеріали і методи. Нами було обстежено 47 хворих, що перенесли інфаркт міокарда, з дисліпопротеінеміями різних типів, із переважанням ІІА типу. З них 18 (1 група) отримували Силікс в добовій дозі 100 мг/кг маси тіла. Друга група - 10 пацієнтів, у яких спостерігалась підвищена агрегація тромбоцитів, одночасно з Силіксом приймали аспірин по 0,25 г/добу. У 19 хворих поряд із порушенням ліпідного обміну (3 група) мали місце шлуночкові екстрасистоли і транзиторна форма миготливої аритмії, тому їм додатково призначали аміодарон в дозі 600-200 мг/добу (за традиційною схемою). У 9 пацієнтів цієї групи внаслідок підвищення агрегації тромбоцитів використовувався аспірин по 0,25 г/добу. Контролем слугували 18 осіб без лабораторних проявів дисліпідемії.

Уніфікованими методами в сироватці крові паціентів до і після лікування визначали: вміст загального холестерину (ЗХ), холестерину ліпопротеїнів низької та дуже низької щільності (ЛПНЩ та ЛПДНЩ), та високої щільності (ЛПВЩ), тригліцеридів (ТГ), фосфоліпідів (ФЛ) [8,9]. Оцінювали активність аланінамінотрансферази (АЛТ), лактатдегідрогенази (ЛДГ), лужної фосфатази (ЛФ), амілази сечі; вміст білірубіну в сироватці крові, швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ), лейкоцитоз, швидкість агрегації тромбоцитів, час кровотечі за Дюке та рівень фібриногену [8].

Результати та їх обговорення. Зміни показників ліпідного спектра в процесі лікування із застосуванням Силіксу наведено в таблиці 1. Встановлено, що Силікс виявляє гіполіпідемічну дію незалежно від того, призначається він самостійно, чи в поєднанні з аспірином або аміодароном. Найбільшою мірою падали рівні загального холестерину та холестерину ЛПНЩ і ЛПДНЩ, завдяки чому суттєво зменшився індекс атерогенності. Відмічена також тенденція до зменшення вмісту ТГ при незначних змінах рівнів холестерину ЛПВЩ та ФЛ. Виявилось, що при лікуванні Силіксом агрегація тромбоцитів уповільнювалась на 25%, час кровотечі за Дюке збільшувався на 20,5%, а рівень фібриногену суттєво не змінювався. Подібні зміни реєструвались і у хворих, що отримували Силікс разом з аміодароном. Найбільше (на 44,4 та 35,4%, відповідно) зростав час агрегації тромбоцитів та кровотечі у пацієнтів, що приймали Силікс в поєднанні з антиагрегантом аспірином.

Таблиця 1

Динаміка показників ліпідного спектру сироватки крові та коагуляційного потенціалу крові хворих на ішеиічну хворобу під впливом cиліксу та його поєднання з аміодароном чи аспірином (M±m)

Показники Групи хворих До лікування Після лікування Контроль
Загальний холестерин, ммоль/л 1 6,5±0,21 5,6±0,09* 5,0±0,06
2 6,9±0,37 5,9±0,31*
3 6,7±0,44 5,7±0,30*
Холестерин ліпопротеїнів низької та дуже низької щільності, ммоль/л 1 4,7±0,10 3,8±0,06* 3,2±0,09
2 4,7±0,17 3,8±0,11*
3 4,9±0,15 4,0±0,09*
Холестерин ліпопротеїнів високої щільності, ммоль/л 1 1,18±0,08 1,19±0,07 1,25±0,06
2 1,31±0,19 1,37±0,16
3 1,24±0,13 1,28±0,10
Тригліцериди, ммоль/л 1 1,52±0,07 1,41±0,07 1,48±0,06
2 1,49±0,07 1,38±0,07
3 1,50±0,19 1,45±0,15
Фосфоліпіди, г/л 1 2,0±0,11 2,1±0,13 2,2±0,05
2 2,0±0,08 2,1±0,10
3 2,0±0,14 2,2±0,15
Індекс атерогенності 1 4,50±0,06 3,7±0,07* 3,0±0,08
2 4,27±0,06 3,31±0,07*
3 4,40±0,06 3,45±0,07*
Агрегація тромбоцитів, сек 1 36,3±1,9 45,2±0,02* 48,1±1,99
2 27,2±3,24 39,7±1,08*
3 25,2±2,38 36,4±1,19*
Час кровотечі за Дюке, сек 1 195±7,99 235±6,86* 205±9,90
2 175±11,9 238±11,4*
3 147±11,9 201±10,1*
Фібриноген, г/л 1 3,42±0,07 3,40±0,07 2,80±0,06
2 3,84±0,10 3,76±0,17
3 3,72±0,11 3,68±0,17

Примітка: * - достовірна різниця (P<0,05) між показниками до та після лікування;

Встановлено, що гіполіпідемічний ефект Силіксу суттєво залежить від вихідного рівня загального холестерину (табл. 2). Якщо в групі пацієнтів з відносно низьким вихідним рівнем загального холестерину (від 5,5 до 6,5 ммоль/л) його вміст протягом лікування знижувався лише на 12,3%, то в групах хворих з вихідним рівнем загального холестерину від 6,5 до 7,5 та більше 7,5 ммоль/л - вже на 17,7 та 20,9%, відповідно.

Таблиця 2

Динаміка вмісту загального холестерину в залежності від його вихідного сироваткового рівня під впливом cиліксу (M±m)

Загальний холестерин, ммоль/л (інтервали) До лікування Після лікування Контроль
n=18
5,5-6,5 (n=26) 5,7±0,02 5,0±0,02* 5,0±0,06
6,5-7,5(n=11) 7,0±0,15 5,8±0,22*  
7,5 і більше (n=10) 8,6±0,14 6,8±0,18*  

Примітка. *- p<0,001 порівняно з контролем

Проведена нами фармакотерапія у пацієнтів з порушеннями обміну ліпідів виявилась безпечною, оскільки протягом лікування не відбувалось суттєвих змін активності АЛТ, ЛДГ та вмісту білірубіну в сироватці крові, активності амілази сечі, кількості лейкоцитів та ШОЕ (табл. 3). Лише дещо знижувалась активність ЛФ, що, на нашу думку, є позитивним зрушенням і свідчить про дезінтоксикаційну дію Силіксу.

Таблиця 3

Динаміка деяких показників крові і сечі під впливом терапії cиліксом (M±m)

Показники

До лікування n=47 Після лікування n=47 Контроль
n=18
Білірубін, мкмоль/л 11,2±0,29 11,0±0,29 11,2±0,17
АЛТ, ммоль/год . л  0,53±0,02 0,49±0,01 0,37±0,03
ЛДГ, ммоль/год . л 1,50±0,20 1,50±0,13 1,4±0,05
Лужна фосфатаза, ммоль/год л 1,50±0,09 1,3±0,04 1,5±0,07
Амілаза сечі, од. 41±2,10 32±2,10 24±1,23
Лейкоцити, 109 4,6±0,07 4,5±0,09 5,7±0,009
ШОЭ, мм/ч 12,5±0,70 10,8±0,09 8,0±0,73

Слід також відмітити, що в результаті лікування спостерігалась позитивна динаміка клінічних проявів захворювання: знизилась інтенсивність і частота больових нападів в області серця (у 8 хворих з 13). Значно зменшилось число шлуночкових екстрасистол і припинилось миготіння передсердь у 16 пацієнтів з 19. У хворих покращились гемодинамічні показники за даними ехокардіографії та толерантність до фізичного навантаження.

Таким чином, включення в терапевтичний комплекс Силіксу виробництва Київського підприємства "Біофарма" є безпечним, суттєво зменшує рівень атерогенних фракцій холестерину та знижує коагуляційний потенціал крові, не перешкоджаючи дії інших препаратів, що застосовуються для лікування ішемічної хвороби серця.

Перелік посилань:

1. Лопухин Ю.М., Арчаков А.И. Атеросклероз, холестериноз: новые диагностические и лечебные подходы // Клин. медицина.- 1991.- N 1.- C. 37-40.

2. New Insights Into the Progression of Aortic Stenosis : Implications for Secondary Prevention./ S. Palta, A.M. Pai, K.S. Gill, R.G. Pai // Circulation. - 2000. - May 30;101(21). - P.- 2497-2502

3. Дискуссия по проблемам патогенеза профилактики и лечения атеросклероза: Матер. плен.заседания МГНКО, 15 марта 1995./ Н.М. Ахмеджанов, Н.А. Грацианский, В.В. Кухарчук, В.П.Лупанов, Р.Г.Оганов, В.С. Репин, В.Н.Титов // Кардиология.- 1995.- т.35, N 9.- С.71-89.

4. Barter P.J., O'Brien R.C. Achievement of target plasma cholesterol levels in hypercholesterolaemic patients being treated in general practice. // Atherosclerosis. - 2000. - Mar;149(1). - P. 199-205.

5. Дудкин М.С., Щелкунова Л.Ф. Новые продукты питания.- М.:МАИК "Наука", 1998.- 303 с.

6. Viscous and nonviscous fibres, nonabsorbable and low glycaemic index carbohydrates, blood lipids and coronary heart disease./ D.L. Jenkins, C.W. Kendall, M. Axelsen, L.S. Augustin, V.Vuksan // Curr. Opin. Lipidol. - 2000. - Feb;11(1). - P. :49-56.

7. Медицинская химия и клиническое применение диоксида кремния /ред. Чуйко А.А/.-Киев.Наукова думка. 2003.- 416 с.

8. Лабораторные методы исследования в клинике. Справочник. /Под ред. проф. В.В.Меньшикова. - М.:Медицина, 1987.- 368 с.

9. Владимиров Ю.А., Арчаков А.И. Перекисное окисление липидов в биологических мембранах.- М.:Наука, 1972.- 252 с.


Copyright © 2003
Зроблено в LND
Апорт Top 1000 META - украинская поисковая система УКРМЕД - Каталог Медичних Сайтiв в Українi