БiоФарма
 
Статті
Русский язык   English Контакти

Застосування ентеросорбенту "Силікс" у комплексному лікуванні хворих на хронічний гепатит

13.04.2005

Вивчали ефективність нового ентеросорбенту Силікс при комплексному лікуванні хворих на хронічний гепатит. Застосування Силіксу сприяло зменшенню вираженості клінічних проявів захворювання, нормалізації біохімічних показників сироватки крові. Терапевтичний ефект Силіксу обумовлений його дезинтоксикаційними властивостями.

Ключові слова: хронічний гепатит, ентеросорбент, ендогенна інтоксикація.

І. Червак, І. Лопух, Л. Кузимчак, О. Трикоз

Міська клінічна лікарня № 8 м. Києва

Протягом останніх років відзначається щорічне зростання захворюваності на хронічні гепатити (ХГ). Зокрема, у м. Києві за останні 5 років показник розповсюдженості зріс на 67%, а первинна захворюваність зросла приблизно на 60%. Найбільш розповсюдженими етіологічними факторами ХГ є алкоголь та вірус гепатиту С. Значно зросла захворюваність у молодому віці та серед жінок. ХГ різної етіології є однією з найбільш частих причин тимчасової непрацездатності викликаних хворобами органів травлення. Тому проблема ХГ привертає все більшу увагу вчених та лікарів-практиків і стає не тільки медичною, але й соціальною та економічною. Це робить актуальним необхідність подальшого поглибленого вивчення хронічних гепатитів і особливо пошук нових підходів щодо їх лікування.

Відомо, що при ХГ насамперед відбувається порушення білковосин-тетичної та дезинтоксикаційної функцій печінки. Порушення синтезу білка часто приводить до зниження концентрації основного білка плазми крові - альбуміну, що порушує його транспортну функцію, тобто здатність зв'язувати та переносити низько- і середньомолекулярні метаболіти, насамперед гідрофобної природи, які у вільному стані є токсичними для організму. Це в свою чергу сприяє розвитку одного з головних синдромів ХГ - синдрому ендогенної інтоксикації.

У зв'язку із цим дуже актуально і доцільно знайти оптимальні засоби та методи дезинтоксикації організму при ХГ. Особливої уваги заслуговує простий і водночас ефективний метод дезинтоксикації - ентеросорбція. Цей процес здійснюється шляхом застосування ентеросорбентів - сполук, для яких характерна здатність поглинати ендогенні токсини - ксенобіотики та метаболіти різної молекулярної маси, що містяться в травному каналі.

Однак поява значної кількості ентеросорбційних препаратів привела до певного ускладнення їх практичного застосування в кожному конкретному випадку і, насамперед, ускладнила вибір оптимально ефективного ентеросорбенту лікарем. Це диктує необхідність проведення детальних досліджень терапевтичної ефективності та впливу на різні органи і системи організму нових енетеросорбентів.

Метою нашого дослідження стало вивчення ефективності нового ентеросорбенту - Силікс в комплексному лікуванні хворих на ХГ.

Матеріали та методи дослідження.

Обстежено 25 хворих на ХГ (18 - з хронічним алкогольним гепатитом, 7 - з хронічним вірусним НСV гепатитом ) віком від 18 до 50 років, які склали дослідну групу. Хворі цієї групи вживали енетеросорбент Силікс у поєднанні з іншими лікарськими засобами (жовчогінними, ферментними, гепатопротекторними, полівітамінами та ін), що їх використовують при лікуванні ХГ. Ентеросорбент призначали згідно з інструкцією до застосування: по 2 г 3 рази на день між їдою. Курс лікування - 8 днів.

Контрольну групу склали 12 хворих на ХГ, які отримували лише базисну терапію, що її традиційно застосовують при лікуванні цього захворювання.

До лікування та після нього у пацієнтів обох груп проводили біохімічне дослідження крові. За загальноприйнятими біохімічними методами в сироватці крові хворих визначали концентрацію загального білка та його фракцій, білірубіну (прямого та непрямого), лужної фосфатази, амінотрансфераз (аланінамінотрансферази - АлАТ та аспартатаміно-трансферази - АсАТ), холестерину, тимолової проби.

Ефективність терапії оцінювали за динамікою зникнення клінічних симптомів хвороби, а також за нормалізацією біохімічних показників крові після проведеного лікування у хворих обох груп (дослідній та контрольній). Вірогідність отриманих результатів оцінювали за критерієм Стьюдента.

Результати дослідження та їх обговорення.

Новий вітчизняний ентеросорбент Силікс являє собою синтетичний аморфний високодисперсний кремнезем (ВДК). Отримують Силікс в формі гладких нанорозмірних кульок в пірогенному процесі екологічно безпечної технології. Основою біологічної активності Силіксу є властивості ВДК, що обумовлені хімічною природою його поверхні:

- висока гідрофільність поверхні ВДК;

- висока білоксорбуюча активність;

- зв'язування великої кількості мікроорганізмів та мікробних токсинів;

- адсорбція низькомолекулярних речовин.

Під час вивчення терапевтичної ефективності Силіксу в лікуванні хворих на ХГ оцінювали зміни клінічного перебігу хвороби, біохімічних показників, а також переносимість препарату хворими. Основними клінічними проявами ХГ були больовий синдром у правому, інколи лівому підребер'ї, жовтяниця та диспепсичні розлади (печія, нудота, відрижка, гіркота в роті, здуття живота). Під час дослідження біохімічних показників виявлено підвищення рівня білірубіну в 4,3 рази (р<0,01), АлАТ - у 3,1 рази (р<0,01), АсАТ - у 5,5 рази (р<0,01), лужної фосфатази - у 2,6 рази (р<0,01), тимолової проби - у 2,7 рази (р<0,05) (Табл.). Крім того, у хворих спостерігали гіпопротеїнемію, гіпоальбумінемію та дисглобулінемію, насамперед за рахунок підвищення рівняg-глобулінів.

Внаслідок застосування Силіксу клінічні ознаки ХГ у хворих дослідної групи зазнавали значної інволюції вже на 5-й - 7-й день від початку лікування: зменшувався біль, прояви диспепсичних явищ та жовтяничний синдром. Поряд із цим, переносимість препарату у всіх випадках була доброю, побічних ефектів не зафіксовано.

У хворих, які отримували Силікс, виявлено більш виражені позитивні зміни біохімічних показниках у порівнянні з хворими, які отримували традиційну терапію. Як видно з Табл.,

внаслідок лікування хворих Силіксом у комплексі з базисною терапією вміст загального та прямого білірубіну в сироватці крові знижувався в середньому в 2,5 та 2,8 рази відповідно (р<0,01), рівень активності АлАТ, АсАТ та лужної фосфатази, тимолової проби - удвічі, що, вірогідно, на 20 - 25% перевищувало ефект традиційної терапії. Застосування Силіксу при лікуванні хворих на ХГ сприяло підвищенню рівня альбуміну в сироватці крові на 21% (р<0,05), у той час як при традиційній терапії - на 11%.

Біохімічні показники у хворих на ХГ до та після лікування.

Показник Норма До лікування Після традиційного лікування Після лікування з Силіксом
Загальний білок, г/л 80,4±3,6 62,6±2,1 
р1<0,05
69,8±2 
р2<0,05
74,2±2,1 
р3<0,05
Глобулін, г/л 27,2±1,8 41,3±1,7 
р1<0,05
37,0±1,6 
р2<0,05
32,0±1,6
р3<0,05
a1, % 3,7±0,2 4,2±0,5 
р1<0,05
3,8±0,4 
р2>0,05
3,2±0,5 
р3<0,05
a2, % 5,8±0,6 9,7±0,2 
р1<0,01
8,9±0,5 
р2>0,05
6,3±0,6
р3<0,05
b, % 10,9±0,2 15,4±0,7 
р1<0,01
12,1±0,6 
р2<0,05
8,9±0,5
р3<0,01
g, % 14,1±0,6 27,4±0,7 
р1<0,01
20,1±0,6 
р2<0,05
17,3±0,8 
р3<0,05
Альбумін, г/л 46,2±1,2 32,5±0,9 
р1<0,05
36,3±1,0 
р2<0,05
42,2±1,1
р3<0,05
Білірубін загальний, мкмоль/л 18,9±1,6 57,4±2,4 
р1<0,01
29,8±1,8 
р2<0,05
19,8±1,5
р3<0,01
Білірубін непрямий, мкмоль/л 5,5±1,3 22,6±2,0 
р1<0,01
12,3±1,8 
р2<0,05
9,7±0,9
р3<0,01
Тимолова проба, од. 3,5±0,4 8,3±1,0 
р1<0,01
5,4±0,7 
р2<0,05
4,3±0,5
р3<0,05
Акт-сть АЛАТ, мкмоль/год*л 0,56±0,03 1,81±0,13 
р1<0,01
1,12±0,07
р2<0,01
0,90±0,2 
р3>0,05
Акт-сть АсАТ, мкмоль/год*л 0,23±0,02 1,29±0,02 
р1>0,01
0,89±0,02 
р2<0,05
0,63±0,02 
р3<0,05
Лужна фосфатаза, ммоль/год*л 2,3±0,5 5,9±0,4 
р1<0,05
4,5±0,3 
р2<0,05
3,2±0,2 
р3<0,05
Холестерин, ммоль/л 4,5±0,1 5,3±0,1
р1>0,05
5,1±0,1 
р2>0,05
4,8±0,1 
р3>0,05

Примітка: р1 - вірогідність результатів, отриманих під час обстеження хворих на ХГ до лікування порівняно з нормою; 

р2 - вірогідність результатів, отриманих під час обстеження хворих після традиційної терапії порівняно з результатами до лікування; 

р3 - вірогідність результатів, отриманих при обстеженні хворих після лікування Силіксом порівняно з результатами, отриманими після традиційної терапії.

 Таким чином, результати проведених досліджень свідчать, що в комплекс лікування хворих на ХГ доцільно включати ентеросорбенти. Лікувальна дія ентеросорбентів, що базується на превентивному зв'язуванні в травному тракті та обмеженні надходження до організму ряду токсинів з кишечнику, дає змогу суттєво зменшити метаболічне навантаження на печінку і тим самим сприяє збільшенню її дезинтоксикаційного потенціалу.

Крім того, позитивний вплив ентеросорбенту Силікс на хід лікування хворих на ХГ сприяв скороченню терміну лікування хворих дослідної групи в середньому на 20% порівняно з пацієнтами контрольної групи, які отримували традиційну терапію.

Висновки.

1. Терапія препаратом Силікс сприяла значному зменшенню клінічних проявів ХГ. Це проявлялося зменшенням больового синдрому, диспепсичних явищ та жовтяниці.

2. Застосування препарату Силікс у комплексній терапії ХГ сприяло нормалізації біохімічних показників крові, а саме зниженню рівня білірубіну, активності АлАТ, АсАТ, лужної фосфатази і тимолової проби.

3. Під впливом Силіксу відбувалося підвищення рівня альбуміну сироватки крові.

4. Переносимість Силіксу в усіх хворих на ХГ була доброю, побічних ефектів не зафіксовано.

6. Отримані результати дають підстави використовувати ентеросорбент Силікс у комплексному лікуванні хворих на ХГ.


Copyright © 2003
Зроблено в LND
Апорт Top 1000 META - украинская поисковая система УКРМЕД - Каталог Медичних Сайтiв в Українi